Найвеличніше запрошення
Протягом останнього тижня на мою електронну пошту прийшло кілька запрошень. Я відразу видалив пропозиції відвідати “безкоштовні” семінари на тему пенсій, нерухомості та страхування життя. Але на запрошення прийти на день народження нашого старого друга я, не роздумуючи, відповів: “Обов’язково прийду”. Формула проста: треба мати бажання.
Біг та відпочинок
Заголовок у журналі, що привернув мою увагу, звіщав: “Відпочинок важливий для перемог”. То була стаття колишнього члена команди легкоатлетів. Він підкреслював один важливий принцип, що його часто ігнорують занадто заповзяті спортсмени: тіло потребує часу для спочинку і відновлення після навантажень. “Психологічно адаптація, що є одним із результатів тренувань, можлива лише під час відпочинку, – писав автор. – Це означає, що відпочинок в такій же мірі важливий, що й фізичні вправи”.
Вибирай першим
В деяких культурах від молодих людей очікують, щоб вони поступались старшим, дозволяли їм першими ввійти до кімнати. В інших культурах першим запросять людину дуже поважну. Але якими б не були традиції, бувають моменти, коли йдеться про речі настільки важливі для нас, що дуже важко дозволити іншим “бути першими” – особливо, якщо маємо всі права на ці бажані нам речі.
Мейдей!
Міжнародний сигнал біди “мейдей” завжди повторюється тричі підряд, щоб не було сумнівів, що виникла загрозлива для життя ситуація. Це слово у 1923 році придумав Фредерік Стенлі Мокфорд, головний радіо-службовець Лондонського аеропорту Кройдон, який тепер закритий, а раніше приймав багато літаків з паризького аеропорту Лє-Бурже. Як свідчать працівники Національного музею, Мокфорд запозичив цей термін із французького слова “майдез”, що означає “допоможи мені”.
Один із нас
Під час похоронної церемонії на честь Чарльза Шульца (1922–2000) – творця популярних коміксів “Пінатс” – Кеті Гайсвайт, його колега, свідчила про людяність покійного, його здатність співчувати. “Він дав усьому світу героїв, яким відомі всі наші почуття, – сказала вона. – А потім він подарував нам самого себе. Він завжди підбадьорював нас. Щиро співчував. Він викликав у нас стійке відчуття, що він – такий самий, як ми”.
Від щирого серця!
Калев мав щире серце. Він та Ісус Навин були в числі 12 розвідників, що досліджували Обітовану Землю, а потім звітували Мойсею та всьому народу. “Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!” – сказав Калев (Чис. 13:30). Але десять розвідників почали доводити, що немає жодних шансів заволодіти тією землею. Незважаючи на всі Божі обітниці, вони бачили перед собою лише перешкоди (Чис. 13:31-33).
Вірусне Євангеліє
Проект “Вірусні тексти” Північно-східного Університету, що у Бостоні, досліджує, як друковані тексти на початку 19 століття розповсюджувались через газети – соціальну мережу того часу. Якщо статтю друкували не менше 50 разів, вона вважається “вірусною” для тієї індустріальної епохи. У своїй статті в журналі “Смітсоніан” Брітт Петерсон вказував, що одну новину про страту послідовників Христа за віру було надруковано в 110 різних газетах того часу.
Геній звалищ
Ноа Пуріфой почав свою справу як “митець збирання” з трьома тоннами різного непотребу, що він назбирав після заворушень у 1965 році в Уоттсі, передмісті Лос-Анджелеса. Використовуючи різні зламані і вже нікому не потрібні речі – від велосипедних коліс і м’ячів боулінгу до пошкоджених шин і телевізорів, – Ноа зі своїм колегою створював скульптури, що дуже яскраво відображали життя тих знедолених, яких у сучасному суспільстві вважають за непотріб. Один із журналістів назвав містера Пуріфоя “генієм звалищ”.
Викликає радість?
Було продано понад 2 мільйони примірників книги молодої японки Марі Кондо про упорядкування та організацію. Головна ідея цієї книги – допомогти людям позбавитись зайвих речей у своїх домівках, шафах, коморах, які є зайвим тягарем. “Візьміть ту чи іншу річ, – радить Марі, – і запитайте себе, чи вона викликає радість”. Якщо відповідь “так”, залишайте її. Якщо “ні” – викидайте.
Постійна Божа турбота
Того дня, коли наша молодша донька летіла з Мюнхена до Барселони, я зайшов на свій улюблений сайт, де можна побачити рух літаків в онлайн-режимі. Коли я знайшов її літак, то побачив на екрані комп’ютера, що він вже перетнув Австрію і огинає північну частину Італії. Потім літак мав летіти над Середземним морем, над півднем Французької Рив’єри, прямуючи до Іспанії. Час показував, що літак дотримується графіка руху. Здавалося, я знаю все про літак – не знав тільки яку страву готують бортпровідники!